“There are known knowns… there are known unknowns… but there are also unknown unknowns.”
Donald Rumsfeld
Цей відомий вислів, який спочатку стосувався військової розвідки, може влучно охарактеризувати завдання щодо скорочення викидів метану та вуглецю у молочному тваринництві.
У рамках боротьби з викидами парникових газів, що утворюються у процесі утримання молочних корів, ми:
відомі відомі — перевірені стратегії, які, як ми знаємо, сприяють скороченню викидів.
відомі невідомі — нові рішення, які зараз досліджуються, але повні наслідки яких, як ми знаємо, нам ще невідомі.
невідомі невідомі – інновації, які ще не потрапили в поле нашого зору, але які можуть ще більше трансформувати сталий розвиток молочної галузі.
Відомі факти: перевірені методи скорочення викидів
Забезпечуючи кращий стан здоров’я та вищу продуктивність молочних корів, ці заходи дозволяють зменшити марнування ресурсів та викиди метану. Три напрямки виділяються як «відомі фактори» у сфері скорочення викидів:
Оптимізація здоров’я корів та їхнього фізичного стану
Здорові корови дають молоко ефективніше, а це означає менший обсяг викидів на літр молока. Контроль індексу фізичного стану (BCS), що дозволяє уникнути як надмірної худорлявості, так і надмірної вгодованості корів, має вирішальне значення для здоров’я стада. Запобігання метаболічним захворюванням за допомогою правильного харчування та контролю фізичного стану дозволяє отримувати більше молока при тих самих витратах, зменшуючи вуглецевий слід кожного виробленого літра.
Здоровіші корови виділяють менше метану на одиницю молока, оскільки ефективніше перетворюють корм на молоко. Поширені захворювання, такі як мастит, репродуктивні проблеми або кульгавість, знижують ефективність. Нещодавній огляд дав кількісну оцінку цього явища: кожен випадок маститу або кульгавості може збільшити викиди парникових газів коровою на одиницю молока приблизно на 7–8%, а проблеми з фертильністю — аж на 16% (Džermeikaitė et al. 2024). Дотепер об’єктивна та послідовна оцінка індексу тілесної кондиції (BCS) була надзвичайно складною задачею, але технологія машинного зору CattleEye дозволяє об’єктивно та регулярно отримувати дані, на основі яких можна вживати практичних заходів, відкриваючи нові можливості для проактивного управління тілесною кондицією.
Збільшення тривалості життя
Мабуть, найбільша «відома» можливість полягає в тому, щоб просто дати коровам можливість прожити довше та бути більш продуктивними. Збільшення тривалості життя корів суттєво знижує вуглецевий слід на одиницю молока. Коли корова залишається у стаді протягом більшої кількості лактацій, накладні витрати на вирощування заміни (а також непродуктивний період росту телиці) розподіляються на більший обсяг молока. Натомість корова, яка залишає стадо вже після одного лактаційного періоду, несе кліматичне навантаження, пов’язане з вирощуванням теляти та телиці, які майже не давали молока до вибракування.
Модельні дослідження показують, що у корови, яка проходить 5 лактацій замість 3, викиди парникових газів на кілограм молока протягом усього життя були на 40 % нижчими (von Soosten et al. 2020).
Раннє виявлення та лікування кульгавості
Кульгавість у молочних корів є загальновизнаною проблемою з точки зору добробуту тварин та продуктивності ферм, а також є проблемою, пов’язаною зі зміною клімату. Кульгаві корови дають менше молока і частіше підлягають достроковому вибракуванню, що знижує ефективність молочного виробництва. На жаль, у будь-який момент часу приблизно кожна третя молочна корова страждає на кульгавість. Ірландське дослідження показало, що кульгавість може становити 7–9 % екологічного впливу ферм (Chen et al. 2016).
Раннє виявлення та втручання є ключовими факторами у лікуванні кульгавості. Зазвичай фермери покладаються на візуальну оцінку ходи, але цей метод може бути трудомістким і неточним. Інноваційні системи на основі штучного інтелекту (такі як CattleEye) можуть щодня автоматично відстежувати ходу корів. Система CattleEye пройшла наукову валідацію, продемонструвавши результати оцінки рухливості, що в значній мірі збігаються з оцінками досвідчених ветеринарів (Siachos et al, 2025). Таке раннє виявлення дає змогу застосовувати принцип EDPET (раннє виявлення — оперативне ефективне лікування), що є наріжним каменем управління кульгавістю.
Відомі невідомі: перспективні, але непевні рішення
Окрім вищезазначених загальновизнаних методів, молочна галузь експериментує з цілою низкою нових підходів, спрямованих на скорочення викидів метану. Це так звані «відомі невідомі» — ми знаємо, що ці ідеї можуть бути корисними, але все ще з’ясовуємо, наскільки вони насправді ефективні, які компроміси вони передбачають і як їх практично впровадити у великих масштабах.
Добавки для рубця є яскравим прикладом цього. Протягом останніх років вчені проводили випробування кормових добавок, здатних пригнічувати мікроорганізми, що виробляють метан у рубці корови (ферментативні мікроорганізми кишечника, які називаються метаногенами). Прогнозні показники щодо скорочення викидів метану є дуже обнадійливими, і ці добавки часто позиціонуються як «проривні рішення» у боротьбі зі зміною клімату в галузі тваринництва.
Однак у реальних умовах рівень невизначеності щодо цих заходів є значним. Одне діло — досліджувати нову добавку в умовах контрольованого випробування, а зовсім інше — надійно застосовувати її для мільйонів корів на різноманітних фермах без непередбачуваних наслідків. Залишаються відкриті питання щодо довгострокової ефективності (чи пристосуються метаногени, чи зменшення викидів метану з часом згасне?), здоров’я тварин та продуктивності (у деяких дослідженнях відзначалися незначні зміни у споживанні корму або прирості ваги під час пригнічення метану), а також економічної доцільності (хто оплачуватиме ці добавки, і чи окупляться вони завдяки підвищенню ефективності?). Перешкодою є також отримання дозволів від регуляторних органів, а деякі можуть зіткнутися з проблемами безпеки кормів та ланцюга постачання. Попередні дані свідчать, що ці засоби можуть стати частиною рішення, але вони повинні доповнювати, а не замінювати основні методи управління стадом, які, як відомо, вже сприяють зменшенню викидів.
Серед інших підходів, що належать до категорії «відомих невідомих», — генетичний відбір та вакцини проти мікроорганізмів, що виробляють метан. Існують дані, що свідчать про наявність спадкової складової у викидах метану, а це означає, що ми могли б вивести породу корів, які природним чином виділяють менше метану. Як селекція на зниження викидів метану вплине на інші ознаки, такі як продуктивність або споживання корму? Чи дозволить це суттєво зменшити абсолютні викиди, чи лише викиди на одиницю молока? Це «відомі невідомі», які потрібно з’ясувати за допомогою додаткових даних, отриманих протягом кількох поколінь корів.
Для галузі важливо інвестувати в ці інновації (через науково-дослідну роботу, випробування та пілотні програми), щоб ми могли перетворити більшу частину цих невідомих факторів на «відомі факти». Водночас ми маємо усвідомлювати їхні нинішні обмеження і не покладатися надмірно на «чарівну паличку», яка може не виправдати наших сподівань.
Невідомі невідомі: майбутні інновації на горизонті
Нарешті, ми визнаємо, що у прагненні зменшити викиди метану та вуглецевий слід молочної галузі, ймовірно, існують «невідомі невідомі» — тобто рішення чи революційні ідеї, які ще навіть не були сформульовані чи перевірені на практиці.
Вчені можуть відкрити абсолютно нові способи зміни мікробіологічної екосистеми рубця корови з метою значного зменшення викидів метану, а також нові види кормів або кормових культур, які за своєю природою виділяють менше метану під час ферментації. Також не виключено, що розробки, не пов’язані безпосередньо з коровою, такі як уловлювання вуглецю з вихлопних газів корівників, ще більше зменшать екологічний слід молочного тваринництва. Необхідно бути готовими до пілотного впровадження та масштабування наступних відкриттів.
Однак важливо поєднувати цей погляд у майбутнє з тим, що ми можемо зробити вже зараз. Невідомі невідомі — це захоплююче, але ми не можемо чекати на невідомі дива. Кліматичний виклик вже тут, і саме тому сьогодні так важливо надавати пріоритет стратегіям, що належать до категорії «відомого відомого».
Зосередьтеся на тому, що працює, і водночас досліджуйте, що могло б спрацювати
Підсумовуючи, для скорочення викидів метану та вуглецю від молочних корів знадобиться як застосування перевірених методів, так і пошук нових технологій. «Відомі відомі» — це наші найдоступніші цілі; стратегії, такі як CattleEye, що розширюють наші можливості щодо вдосконалення «відомих відомих», готові до впровадження вже зараз і мають добре задокументовані переваги для продуктивності та скорочення викидів.
Водночас ми не повинні ігнорувати «відомі невідомі». Такі перспективні засоби, як інгібітори метану та харчові добавки, а також генетичний відбір на низький рівень викидів, заслуговують на подальші інвестиції та випробування.
Орієнтуючись у своєму підході на «тріаду» Рамсфелда — вирішення відомих відомих проблем, дослідження відомих невідомих та пильність щодо невідомих невідомих — ми гарантуємо, що зможемо досягти реального прогресу сьогодні, водночас шукаючи інноваційні рішення для ще більших успіхів у майбутньому.
Дізнайтеся, як CattleEye може допомогти зменшити вуглецевий слід вашого господарства. Зв’яжіться з нами за адресою contact@cattleeye.com
